Наші герої. Віртуальний меморіал пам'яті 

Амплеєв Андрій Олександрович

народився 18 лютого 1993 року у місті Дружківка.

Навчався у школі №6, після чого вступив до Дружківського професійно-технічного коледжу, де здобув фах столяра-тесляра.

Служив за контрактом, брав участь в АТО, побував у гарячих точках України. Повернувшись додому, не зміг залишитися осторонь після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну й знову пішов служити. Обіймав посаду старшого стрільця 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти.

6 грудня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання, прикривши собою молодшого побратима поблизу населеного пункту Опитне  Донецької області.

У Андрія Амплеєва залишилися мати та донька. Похований у місті Дружківка.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Балло Валерій Володимирович народився 24 липня 1975 року у місті Дружківка.

Навчався у школі №6, після закінчення якої вступив до Дружківського професійно-технічного училища, де здобув професію токаря.

Після завершення навчання був призваний на строкову службу в армії. Повернувшись до Дружківки, з 1995 по 2017 рік служив у поліції.

У 2019 році долучився добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем 2-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти.

1 травня 2023 року загинув біля села Оріхуватка Донецької області під час проходження військової служби.

У Валерія Балло залишилися дружина та двоє синів. Похований у місті Дружківка.

Куценко Олег Володимирович народився 7 червня 1979 року в місті Дружківка. Навчався у загальноосвітній школі №6, після чого вступив до Донбаської державної машинобудівної академії в місті Краматорськ.

Закінчивши навчання, проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони. Після демобілізації працював на Дружківському заводі металевих виробів.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну був призваний на службу до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-снайпером 3 відділення аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти.

9 серпня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богородичне Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям.

У Олега залишилися батьки та донька.

Похований на кладовищі міста Дружківка.

Ліфоренко Віктор Борисович народився 27 вересня 1985 року в місті Дружківка. Після закінчення ЗОШ №6 вступив до Дружківського житлово-комунального технікуму.

Не закінчивши навчання, одружився та пішов працювати на Дружківський машинобудівний завод за фахом зварювальник.

З 2015 року служив за контрактом у зоні АТО. Після завершення контракту працював за кордоном.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну Віктор став на захист Батьківщини.

Служив у десантно-штурмових військах. Був поранений, але після реабілітації повернувся до побратимів, щоб продовжувати військову службу.

13 червня 2023 року загинув у бою під час виконання бойового завдання.

У Віктора залишилися дружина та дві доньки.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Савінков Денис Вікторович народився 1993 року в місті Дружківка. Навчався в ОШ №6, згодом здобував освіту у Дружківському житлово-комунальному коледжі. Працював на підприємствах VESCO та хлібозаводі.

Після початку повномасштабного вторгнення разом із родиною евакуювався до Знам’янки Кіровоградської області. У травні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України.

25 червня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нью-Йорк Донецької області, отримавши поранення, несумісне з життям.

У Дениса залишилися дружина, двоє синів, брат та батьки.

Похований 4 липня у Знам’янці.

Сафронов Максим Сергійович народився 5 липня 1999 року в місті Дружківка. Закінчив ЗШ №6 та вступив до Дружківського житлово-комунального коледжу.

Через проблеми із зором не був призваний до служби за станом здоров’я, проте у 2020 році уклав контракт зі Збройними силами України та вирушив на службу в зону АТО. Мав звання старшого солдата, обіймав посаду старшого навідника ракетного артилерійського взводу ракетної артилерійської батареї.

22 травня 2023 року загинув у бою поблизу міста Часів Яр Донецької області.

Похований на кладовищі в місті Дружківка.

Нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни».

Яковлєв Євген Вікторович народився 8 травня 1999 року в місті Дружківка.

Після закінчення загальноосвітньої школи №6 вступив до Дружківського житлово-комунального коледжу. Займався легкою атлетикою, брав участь у місцевих змаганнях.

У 2020 році підписав контракт зі Збройними силами України та став на захист Батьківщини. Служив у званні молодшого сержанта, командиром бойової машини ракетного артилерійського взводу ракетної артилерійської батареї.

22 травня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання в місті Часів Яр Донецької області.

Похований на Дружківському кладовищі.

У Євгена залишилися мати та батько.

Нагороджений медаллю «За військову службу Україні».